Інформація для батьків

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Шановні батьки, бабусі, дідусі, піклувальники!

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що є в житті – на дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитали:
‑ «Чого тобі найбільше хочеться?»
‑ «Я хочу захворіти»
‑ «Чому?»
‑ «Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!»

Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».
Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З
Будьте в міру вимогливими:
• виправляйте;
• реагуйте на недоліки;
• хваліть за мінімум — карайте за максимум.
Примітка: інколи вмійте і «не побачити».
Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:
Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
Не плямкай!
Як ти їси, дивитись гидко!
А хто за тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».
Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
• Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
• Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
 «Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує служитель, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.
Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».
Порада 8
Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
У своєму «Повчанні...» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…».

10 правил безпеки при вимушеному переміщенні чи за кордоном

Щоб захистити себе та свою дитину за кордоном, важливо знати про можливу небезпеку та дотримуватися простих правил: 

•    Завчасно зробіть фото всіх документів, які посвідчують вашу особу та особу дитини. Зберігайте копії цих документів у вашій електронній скринці, щоб мати до них доступ навіть якщо втратите телефон. 
• Нікому не залишайте свій паспорт та документи дитини (під заставу, для «оформлення документів», реєстрації або з інших причин).
• Довіряйте лише офіційним представникам влади, неурядових та міжнародних організацій або волонтерам приймаючої країни. Зазвичай вони одягнені у форму, мають бейдж або знаходяться в офіційних установах.  Не соромтесь попросити пред’явити документ, що засвідчує приналежність до організації.
• Подбайте про те, щоб у кишені дитячого одягу була записка з інформацією про дитину (ім'я, прізвище, рік народження, ваші контакти, контакти інших близьких людей, медичні потреби, якщо вони є). Якщо дитина досить доросла, попросіть її запам'ятати цю інформацію.
• Не залишайте дітей з незнайомими людьми, якщо вони не є представниками влади приймаючої країни або волонтерами. Залишати дитину можна лише в офіційних  спеціально призначених для цього центрах, які надають послуги з дозвілля, освіти або інші для дітей та їхніх батьків.
• Зустрічайтеся з незнайомими людьми, якщо це потрібно, лише в громадських місцях. Попередьте знайомих про те, куди ви пішли та з ким маєте зустрітися.
• Намагайтеся постійно перебувати в контакті з дитиною (тримайте за руку, не відходьте від візка), знаходячись у натовпі або у приміщенні з великою кількістю людей.  
• Проговоріть з дитиною, як діяти, якщо вона загубилася: залишатися на тому місці, де це сталося; звертатися за допомогою лише до людей у формі; не панікувати; нікуди не йти з іншими дорослими, якщо вони не є представниками поліції або іншими людьми у формі (соціальними працівниками, лікарями тощо).
• Користуйтеся лише офіційними джерелами інформації для отримання допомоги у країні призначення, а саме: офіційні сайти посольств та консульств України в країнах вашого перебування, їхні представництва у соціальних мережах, які обов’язково є верифікованими (синьою галочкою); міграційні служби та міжнародна організація з міграції; міністерства закордонних та внутрішніх справ; управління соціального забезпечення та страхування в країнах перебування. 
• Якщо ви або ваша дитина в небезпеці – телефонуйте 102 (якщо ви в Україні), звертайтеся до посольства/консульства України (якщо ви за кордоном) або телефонуйте за лінією екстреної допомоги в ЄС - 112.

Процедура виїзду за кордон дітей, позбавлених батьківського піклування, під час війни

Самостійний перетин кордону дітьми без нагляду дорослих заборонений! Якщо ви побачили на кордоні дитину без нагляду, будь ласка, повідомте про це місцеву службу у справах дітей або поліцію. 

Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із закладів з цілодобовим перебуванням, можливий тільки у супроводі законного представника та за наявності:

• паспорта громадянина України, свідоцтва про народження дитини чи інших документів визнаних Держприкордонслужбою; 
• наказу директора установи, де перебували діти, про виїзд дітей за межі України;
• письмового дозволу на виїзд дітей за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації, з печаткою, дозвіл має бути попередньо погоджений Нацсоцслужбою через email. Якщо неможливо отримати письмовий дозвіл військової адміністрації, його може видати Нацсоцслужба;

• письмового запрошення від установи чи організації, уповноваженої приймаючою країною на влаштування дітей. У запрошенні має бути вказано:

            - приймаючу країну

            - кількість та категорію дітей

            - умови перебування дітей

            - гарантії щодо повернення дітей в Україну

У разі випадку вивезення дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, до пакету документів необхідно також додати рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя. 

Супроводжуючі зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в приймаючій країні та постановити дитину на тимчасовий консульський облік. 

Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, родичів або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності свідоцтва про  народження дитини.