Турченюк Лариса Павлівна
Опис досвіду роботи вчителя математики
Турченюк Лариси Павлівни
Хто говорить – той сіє, хто слухає – збирає. Така мудрість віків, відтворена в прислів’ї. Саме нам, педагогам, слід пам’ятати ці слова. Навчати, розвивати, виховувати – і все це щодня, щоуроку, щослова. Аби слово було промовлене не тільки до розуму, а й до серця, я виходжу за рамки мовної буденності, одноманітності формул і звертаюсь до різних форм роботи. Цим досягається емоційність, активізується увага учнів до навчального матеріалу, збагачуються взаємини педагога і його вихованців.
Я вважаю, що сьогодні вже недостатньо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має бути УЧЕНЬ. Все частіше ми, вчителі, почали зустрічати пасивних дітей, з небажанням навчатися, виконувати домашні завдання, та й взагалі йти до школи. У дітей в очах почав гаснути вогник – пізнання, допитливості, сподівання. Тому у своїй роботі я керуюся таким педагогічним кредом: « У серце ввійде лише те, що йде від серця». Намагаюсь працювати так, щоб розпалити цікавість, розбудити інтерес до математики, своєчасно виявити здібності дитини, враховуючи те, що у кожної дитини свій склад розуму.
Серед напрямів, що можуть суттєво вплинути на підвищення в учнів зацікавленості у вивченні математики та поліпшення рівня їх загальноосвітньої математичної освіти, є посилення прикладної спрямованості шкільного курсу математики. Саме тому я обрала й працюю уже впродовж багатьох років над науково методичною проблемою: «Диференційований підхід до навчання, оптимальний вибір методів навчання, використання задач прикладного змісту у процесі вивчення математики.»
Мета моєї роботи :
• Зацікавити учнів математикою, показати її могутність і красу.
• Максимально розкрити перед учнями спектр застосування математичних знань.
• Навчити учнів застосовувати набуті навички і знання в реальних життєвих та навчальних ситуаціях.
• Виховувати почуття гордості за свою Батьківщину та бажання берегти та примножувати природні багатства рідного краю.
Мій педагогічний досвід показує, що задачі прикладного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука.
Я постійно пам’ятаю про те, що навчання має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу. Намагаюся дібрати до уроку такі інтерактивні задачі, які дали б учням «ключ до засвоєння теми». Щоб зекономити час на уроці я використовую:
- Роздатковий матеріал.
- Зошити з друкованою основою.
- Таблиці, опорні конспекти.
- Використання шаблонів, графіків, фігур .
5. Робота за готовими рисунками.
6. Планування завдань уроку.
7. Застосування тестового контролю на проміжних етапах уроку
8. Використання ІКТ, інноваційних методів.
Наприклад, готуючись до узагальнюючого уроку «Розв’язування задач за допомогою пропорцій», чітко формулюю мету уроку:
• систематизувати знання, вміння та навички учнів, використовуючи основну властивість пропорції, знаходити невідомий член пропорції;
• перевірити набуті знання під час розв’язування задач на використання прямої і оберненої пропорційних залежностей та поділу числа на пропорційні частини;
• розвивати обчислювальні навички учнів і уміння розв’язувати прикладні задачі за допомогою пропорції.
Хочу поділитися професійною таємницею: « Не так важливо вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням».
Важливе місце відводжу на усний рахунок, що дасть змогу перевірити теоретичні знання та навички учнів по розв’язуванню вправ з даної теми. Для цього використовую такі інтерактивні вправи, які проводжу у вигляді гри «Незакінчене речення», «Мозговий штурм», «Знайди невідоме», «Віднови записи», «Мікрофон», «Так чи ні».
Вважаю, що дуже важливо, та й цікаво, знайомити учнів з історією розвитку тих чи інших математичних понять. Адже цей матеріал:
• Підвищує інтерес до вивчення предмету.
• Стимулює потяг до наукової творчості.
• Пробуджує критичне ставлення до фактів.
• Формує уявлення про математику, як складову загальнолюдської культури.
Тому на уроках учні-доповідачі заздалегідь готують історичну довідку про виникнення та розвитку поняття «пропорція», та знайомлять учнів з прикладами використання пропорції та пропорційних величин з давніх-давен. Для того, щоб зацікавити учнів розв’язувати задачі за допомогою пропорції, готуючись до уроку, я підібрала задачі, які показують як люди різних професій використовують знання по даній в темі у щоденній своїй праці. Такі задачі переконують та зацікавлюють дітей до роботи.
Оскільки учні полюбляють різні ігри, то я пропоную на своїх уроках ділову гру з розподіленням ролей, які відповідають різним професіям, і завданнями, які імітують вирішення певних виробничих чи побутових проблем. Зауважу, що такі ігри мають ще й мету сприяти ознайомленню учнів з основними напрямами роботи тих чи інших підприємств або галузей народного господарства, викликати інтерес до різних професій, тобто професійну орієнтацію учнів. Наприклад, вивчивши тему «Обчислення площ многокутників», робота на уроці проходила під гаслом «Скажи мені – я забуду. Покажи мені – я запам’ятаю. Залучи мене – навчусь.». Учні працювали в групах, кожна з них мала своє домашнє завдання. Команда «Слідопити» одержала завдання підготувати історичний матеріал про вивчену тему та її основні поняття; команда «Піфагори» – знайти цікаві факти про вивчений матеріал в літературі та скласти кросворд, використовуючи вивчене; команда «Знайки» – зробити підсумок по вивченій темі та виділити найважливіше, що нам пригодиться в майбутньому; команда «Дослідники» – знайти та продемонструвати використання знань даної теми в різних професіях. Результати своєї роботи команди демонстрували впродовж уроку, супроводжуючи презентаціями. Під час уроку було використано інтерактивну гру «Продовж мою думку..», під час опитування теоретичного матеріалу. Проведено конкурс капітанів, які показували знання обчислення площ многокутників. Учні написали математичний диктант «Оберіть правильне твердження», результат якого записувався у графічній формі та результати роботи перевіряли по роботі учня, що працював на скритій дошці. Велику увагу на уроці приділяю усним вправам, тому для розв’язування усних задач підготувала заохочення «Відгадай фігуру», де учні по питаннях вчителя мали відгадати фігуру з якою будуть працювати і за те одержати додаткові бали для команди. Також кожна команда одержала індивідуальне практичне завдання, над яким працювали командно, і доповідач пояснював хід розв’язання всім командам.
Для досягнення тісного зв’язку між окремими питаннями курсу математики, створення системи знань і умінь, я практикую проведення уроків не в традиційній формі, а використовую новаторські форми занять: урок – лекція, семінарське заняття, урок – конференція, урок-диспут, урок-залік, практичне заняття, інтегрований урок, урок-ділова гра, урок-гра .
Розробляючи конспекти уроків до теми “Арифметична та геометрична прогресії”, я старалась підбирати до уроків задачі, які показують міжпредметні зв’язки математики. Такі задачі можна розв’язати як використовуючи знання та вміння по вивченій темі, так і використовуючи знання з відповідних предметів. Ми розглядаємо з учнями різні способи розв’язування запропонованих задач, при потребі звертаємось до вчителя, який викладає предмет, до якого відноситься певна задача. Учні не тільки теоретично вивчають даний матеріал, але і практично вчаться застосовувати їх при обчисленні приросту населення, при розмноженні живих організмів, при розрахунках собівартості даного продукту.
Навчаючи дітей математики, я завжди стараюсь донести до них, що любов до Батьківщини неможлива без любові до природи рідного краю, бережливого ставлення до неї, бажання покращити екологічну ситуацію там, де живемо. Тому результатом моєї роботи над даною темою є збірка задач «Екологічна безпека на уроках математики», « Практичні роботи з геометрії для учнів».
Наші учні повинні бачити у математиці не лише нагромадження формул і складних правил, а й можливість пояснення ними явищ навколишнього світу, бачити красу рідного краю, і лише тоді на своїх уроках ми зможемо будувати школу радості.
На сучасному етапі економічні чинники вимагають від людини знання, вміння, і навички з фінансової діяльності. А це можливо за умови, коли вона має добрі знання з шкільного курсу математики, оскільки саме математика дає методи розв’язання як економічних, так і фінансових задач, які продиктовані сьогоденням. Зазвичай підручники з математики «бідні» на математичні задачі з фінансовим змістом, хоча їх розв’язання ознайомлює учнів з такими важливими категоріями фінансової тематики, як податки, банківські розрахунки, доходи, витрати, прибуток тощо.
На мій погляд, використання прикладних задач має на уроках математики важливе значення перш за все для виховання стійкого інтересу до математики. Завдяки різним задачам прикладного характеру учні будуть переконуватися в значенні математики для різних сфер діяльності людини, в її корисності і необхідності для практичної роботи і побуту; побачать різноманіття використання математичних ідей і методів поза самою математикою; зрозуміють, що повноцінна освіта сучасної людини неможлива без належної математичної підготовки, оскільки математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін. Все це безумовно сприятиме й підвищенню рівня їх математичної освіти.
