ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ, ЯКИЙСЬ БЕЗСМЕРТНИЙ ДОТИК ДО ДУШІ
У ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ ЯК НЕ ПРИГАДАТИ ТВОРЧІСТЬ СЛАВЕТНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ ЛІНИ ВАСИЛІВНИ КОСТЕНКО, ЯКА 19 БЕРЕЗНЯ ВІДМІТИЛА СВІЙ 93 ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. ВИДАТНА ПИСЬМЕННИЦЯ-ШІСТДЕСЯТНИЦЯ ПІДТРИМУЄ КРАЯН, ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ СВОЇМ ГНІВНИМ СЛОВОМ. ЯК І РАНІШЕ, ВОНА НАСНАЖУЄ ДУХ НАШИХ ЗАХИСНИКІВ ЗСУ ТА НЕСКОРЕНОГО НАРОДУ СВОЄЮ НАЙСИЛЬНІШОЮ ЗБРОЄЮ – ПАТРІОТИЧНИМ, ГНІВНИМ СЛОВОМ. ЇЇ ІМ'Я СТАЛО СИМВОЛОМ БЕЗУМОВНОЇ СПРАВЖНОСТІ. ЛІНА КОСТЕНКО ВРАЖАЄ ПОЕТИЧНОЮ ВІДВЕРТІСТЮ. ВОНА ЩИРО ВІДКРИВАЄ СВОЄ СЕРЦЕ ПЕРЕД ЧИТАЧЕМ; ЇЇ МАЙСТЕРНІСТЬ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ЗОБРАЖЕННІ ТРАГІЧНОЇ ПРАВДИ ВІЙНИ.
«МІЙ ПЕРШИЙ ВІРШ НАПИСАНИЙ В ОКОПІ» - ЦЕ ОДИН З РАННІХ ЇЇ ТВОРІВ, І ВІН СПОВНЕНИЙ ВАЖКИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І ЗГАДОК ПРО ЖАХЛИВІ КАРТИНИ, ЩО РОЗГОРТАЛИСЬ ПЕРЕД ДИТЯЧИМИ ОЧИМА. КОЛИ НА ЧИЮСЬ ЗЕМЛЮ ПРИХОДИТЬ ВІЙНА, ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ВЖЕ НЕ МОЖЕ БУТИ ЗВИЧАЙНИМ. ТІ, КОГО ВОНА НЕ ВБИВАЄ, БАЧАТЬ НАВКОЛО СЕБЕ СПРАВЖНІЙ КОШМАР, А СВІТ ВИДАЄТЬСЯ СІРИМ І ПОХМУРИМ, БО ЗАНАДТО БАГАТО СТРАЖДАННЯ, БОЛЮ І СМЕРТІ. У ЦІЙ ПОЕЗІЇ ЗОБРАЖЕНО ПОЧАТОК ВІЙНИ, КОЛИ ВОНА РОБИТЬ ЛИШЕ СВОЇ ПЕРШІ КРОКИ, АЛЕ ВЖЕ НЕСЕ ВЕЛИЧЕЗНІ РУЙНУВАННЯ. А З ЧАСОМ СТАЄ ЗРОЗУМІЛО, ЩО ЛЮДИ СТРАЖДАЮТЬ НЕ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ САМІ БОЙОВІ ДІЇ, А ЩЕ Й ЧЕРЕЗ СПОГАДИ ПРО НИХ, ЯКІ ПОТІМ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ БАГАТЬОХ ДО КІНЦЯ ЖИТТЯ.
