Ніколаєва Наталія Федорівна
Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури
Ніколаєвої Наталії Федорівни
На сучасному етапі розвитку теорії і практики навчання української мови вельми актуальна проблема ефективної організації освітнього процесу, що пов’язана передусім з розробленням методів і технологій формування мовної особистості.
У багатьох учителів-практиків виникає запитання: які технології можна використовувати на заняттях з мови? Добір учителем технологій формування мовної особистості залежить передусім від особливостей навчального матеріалу, від знання педагогом традиційних та новітніх методик, уміння застосовувати їх, а це передбачає добір дидактично доречних засобів, нових методів і прийомів, урахування індивідуально-вікових характеристик учнів, рівня їхніх навчально-предметних компетентностей.
У межах дидактичних технологій можна застосовувати різні способи навчання. Це зумовлює розмаїття класифікаційних типів педагогічних технологій, кожен з яких поєднує елементи інших, наприклад, дослідницька технологія може містити елементи пояснювально-ілюстративної, інтерактивної тощо.
Ось одна з технологій: «Народ скаже-як зав’яже ».
(6-й клас)
Технологія спрямована на те, щоб учні збагнули, як у мові відображено історію, культуру й філософію українського народу. Інструкцію побудовано на взаємозв’язку лінгвістичних і позамовних чинників у функціонуванні мови. Поєднання соціокультурного й мовного аспектів у межах технології створює простір, що допомагає убезпечити підлітків від духовного зубожіння. Застосований тут творчо-розвивальний підхід дасть змогу збагатити мислення й мовлення школярів, їхній ціннісно-орієнтаційний досвід.
Цілі навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- знати поняття прислів’я, приказки, фразеологічні звороти;
- розуміти узагальнено-образне значення прислів’їв, приказок;
- застосовувати здобуті знання про фразеологізми, прислів’я, приказки та образне значення їх у нових навчальних ситуаціях;
- аналізувати виражально-образні функції фразеологізмів, особливості пунктуаційного оформлення їх;
- виявляти взаємозв’язок між словом і образом у прислів’ях, приказках, обсяжних текстах;
- помічати й усувати помилки в логіці міркувань;
- складати байки, використовуючи фразеологізми;
- оцінювати відповідність власних міркувань, висновків поставленим завданням.
Інструкція.
- Скориставшись словником лінгвістичних термінів, з’ясуйте, що таке фразеологічні звороти, у чому відмінність між прислів’ям і приказкою.
- Доберіть з довідки закінчення поданих висловів, беручи до уваги узагальнено-образне значення прислів’їв і запишіть. Яка тема об’єднує їх? Поясніть розділові знаки.
Хто грамоти вміє,…. Письменний бачить поночі більше,….Книга вчить,…. Одна голова добре,…. Чого Івась не навчиться,…. Голова без розуму,…. Зелений виноград не солодкий,….
Довідка: той добре і жне, і сіє; як неписьменний вдень; а з лісу виводить; хто хоче все знати; як на світі жить; а дві-краще; того й Іван не буде знати; як ліхтар без свічки; а молодий розум не міцний.
- Прокоментуйте узагальнено-образне значення поданих прислів’їв і приказок, запишіть їх у таблицю відповідно до зазначених груп.
Висипався Хміль із міха та наробив ляхам лиха. Без верби і калини нема України. То не козак, що боїться собак. Бережи копійку, а гривня сама себе збереже. Або волю здобути, або дома не бути. Степ та воля-козацька доля. Козакові Січ-мати, а Великий Луг-батько. Жінка чоловікові-подруга, а не прислуга. Підлеслива людина-гадюка під квітами. З добрими дружись, а лихих стережись. Найшла коса на камінь. Собака на сіні. Роби, небоже, той Бог поможе. Від біди тікав, та в горе попав. Держімося землі, бо земля держить нас. У тихому болоті чорти водяться. Сказав би словечко, так піч у хаті. Хоч і спина гола, аби своя воля. Сміливого і куля боїться. Держімося землі, бо земля держить нас. У тихому болоті чорти водяться. (нар. творч.)
|
Групи прислів’їв, приказок,… |
|
|
образи яких символізують національні ознаки. |
|
|
які підносять ідею державної незалежності. |
|
|
що узагальнюють морально-етичні цінності. |
|
|
пов’язані з віруваннями народу. |
|
- Прочитайте учнівський вірш, складений за прислів’ям, і визначте його основну думку, зважаючи на значення фразеологізмів, використаних у тексті.
Який Сава-така й слава.
Жив собі на світі Сава,
Мав таку погану славу,
Днями байдики лиш бив
І до школи не ходив.
Друзям баки забивав-
До науки не пускав.
Раз знічев’я книжку взяв
І до школи почвалав.
Там, звичайно ж, не зустрів
Своїх друзів-школярів.
Але в школі Саву знали,
Уникали, обминали.
Кожен знав, у чому справа:
Який Сава-така й слава!
- Складіть байку, використавши один із фразеологізмів: Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти або Якби кицька не скакала, то і ніжку не зламала б.
