Обпалені вогнем Афганістану
Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
15 лютого для України визначна дата. Саме у цей день вшановують учасників бойових дій на території інших держав. У цьому році відзначають 32-у річницю виведення військ з території Республіки Афганістан.
Відзначення цієї дати свідчить про глибоку повагу українського суспільства до людей, яким довелося в мирні повоєнні роки виконувати нелегкий інтернаціональний обов’язок в "гарячих точках".
Бої закінчились, а історія – вічна. Афганська війна в пам'яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.
16 Лютого вчителем української мови і літератури Тютюнник Галиною Василівною з учнями 6 класу було проведено урок літератури рідного краю на тему "У війни не жіноче обличчя" присвячений 32 річниці виведенню радянських військ з Афганістану.
Девізом уроку стали слова із поезії місцевої поетки О.Б. Чорної" Шукаю дороги".
Я шукаю дороги у світ.
Де немає війни і смертей.
Де усміхнені очі дітей
Я шукаю дороги у світ ...
На урок завітала бібліотекарка Рогоза Л. В. , яка презентувала учням книгу Горошка С. І. "Обпалені вогнем Афганістану"
Шестикласники декламували вірші присвячені цим подіям.
